вчора приїхав Анд.
обнімашкі, там всі діла
ледь витягла С. гуляти
весь день з мамою проходили по ювелірним, обирали мені каблучку
знайшли ту саму від якої я зараз очей не можу відвести
це вже як подарунок мені на дн від ба
мама купить вирівнювач
тато, сподіваюсь, телефон
такі от справи
вчора як ішли гуляти,ідемо біля 3 шк, бачу Ст. але на моєму обличчі, мені здається, ну було жодної емоції, ну привіт привіт і все))
пішли в класік посиділи
знову братку побачила
потім в центрі побачила Д.Х. він як завжди багато говорив)))
як виходили з класіка, то по іншій стороні вулиця іде Ст.
кричить, типу Я. хоч цукерку, я кажу нє
а С. кричить дааааа
ну ми перейшли, постояли, ми з ним в очі один одному подивились, я тільки зараз розумію, що ми навіть не говорили… але в цьому щось булооо… блін
і пішли
потім ще 100500раз його бачила
я зараз от не розумію, чим я керувалась в лікарні, коли казала всі ті слова
де був мій розум
що змушувало мене це все говорити
вчора говорила з Му.
якось добре поговорили
треба стати для нього другом, другом який, точніше яка може вислухати, допомогти все таке
а потім все буде
дзвонила І. каже що на Світязь їдемо в п"ятницю ввечері ( моє дн якраз ) шкода, що ввечері, бо я взагалі в цей день вдома не хочу бути, хіба щоб обійняти маму:*
я не хочу, щоб їхав малий, він мені все зіпсує як завжди
я хочу відпочити
без нього бля